BDSM, dominance a vlastnictví: Pravda, která bolí a lži, které chutnají líp
БДСМ. У всіх на вустах батоги, наручники та рольові ігри. Але де закінчується гра і починається реальність? Чому справжнє домінування, володіння та приниження — така рідкість? І чому більшість людей — лише актори на порожній сцені? Ця стаття для тих, хто не боїться правди. А для решти? Тим краще, якщо вас це розлютить.
1. БДСМ: Его в латексній обгортці
Сьогодні БДСМ — це як фастфуд. Пару слів, батіг з AliExpress, маска, трохи латексу — і всі вже грають Господаря Темряви або Богиню Ночі. Спільнота? Швидше Instagram-пекло. Більше косплею, ніж глибини душі. Сабміси хочуть приниження — але лише до того моменту, коли воно починає по-справжньому боліти. Домінантки хочуть влади — але так, щоб було красиво, мило, з лайками і схваленням. Кожен другий — “switch”, бо ніхто не ризикує піти до кінця. І найбільший жарт? Вихідними граєш сцену, кажеш safeword, знімаєш латекс — і вмикаєш Netflix. “Новий рівень пройдено” — дякуємо, приходьте знову!
2. Справжнє домінування болить. Не тільки тебе — передусім твоє его.
Справжнє домінування — це не про сексуальність. Це жорстко, холодно, часом жорстоко. Це не гра в контроль — це реальна влада. Це означає вирішувати за іншу людину. Що вона може, чого не може. Коли закінчується її свобода. Більшість “Домів” цього не хоче. Вони хочуть компліментів, лайків, уваги. Хочуть бути королевами вечора — а вдень знову “звичайною дівчиною, яка любить каву і котиків”.
-- DeepShadow